- безробітний
- [беизроуб’і/тнией]
м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
безробітний — 1 прикметник безробітний 2 іменник чоловічого роду, істота про людину … Орфографічний словник української мови
безробітний — а, е. 1) Який не має роботи, заробітку, не знаходить застосування своїй праці. || у знач. ім. безробі/тний, ного, ч.; безробі/тна, ної, ж. Той, хто ніде не працює, не має роботи. 2) заст. Вільний від роботи; неробочий … Український тлумачний словник
напівбезробітний — а, е. Який не завжди має роботу, майже безробітний. || у знач. ім. напівбезробі/тні, них, мн. (одн. напівбезробі/тний, ного, ч.; напівбезробі/тна, ної, ж.) … Український тлумачний словник
біч — а/, ч., жарг. 1) Ледар, безробітний через пияцтво, бездомна людина. 2) Бомж … Український тлумачний словник
незатруднений — а, е, зах. Безробітний … Український тлумачний словник
Великая Лепетиха — Эта статья или раздел нуждается в переработке. Пожалуйста, улучшите статью в соответствии с правилами написания статей … Википедия